о.Ігор Цмоканич- ВІДВЕРТЕ ІНТЕРВ'Ю ПРО ВИБОРИ | Зеленський, Порошенко

о.Ігор Цмоканич- ВІДВЕРТЕ ІНТЕРВ'Ю ПРО ВИБОРИ | Зеленський, Порошенко

Кого обрати? Чи сваритись з родиною через вибори - це вихід? Як обрати правильно? У цьому довгому але дуже змістовному інтерв’ю ми говоримо не про політику чи про кандидатів безпосередньо але про нас з вами. На, що опиратись при виборі кандидата? Як не помились зі своїм вибором? о. Ігор Цмоканич дає змістовні відповіді на різкі запитання про те, що турбує мільйони Українців - КОГО ОБРАТИ?

ТРИ ІДЕЇ, ЩО ПЕРЕВЕРНУТЬ ТВОЄ УЯВЛЕННЯ ПРО ВЕЛИКИЙ ПІСТ!

Давно хотів зняти відео на тему ПОСТУ адже дуже багато людей на жаль мають неправильне уявлення про це. І сприймають піст як ще один ритуал який необхідно виконати. Хоча будь-який піст це вправа лише для людини. Це час під час якого маємо можливість переосмислити своє життя, пізнати краще Бога який є не десь там далеко на небесах, а у нас. Звернутись погляд на себе, а не на інших. Віднайти відповіді на питання ким ми є ? Для чого ми прийшли на цей світ ?

«За межами» - або пошук шляхів виживання

Святе Письмо подає християнам образ створення людини і забезпечення її життя різними благами (Дивись Бут 1, 27-28; 2, 8). Вільний вибір серед багатьох можливостей і щоденне спілкування з Богом робило людину щасливою. Така модель людського життя завжди є благословенна Творцем. Але через зловживання свободою людський рід потрапив у певні залежності, рамки, обмеження. У список обов’язків людини потрапляє праця, як один із способів збереження життя.

            Український народ славний своєю працьовитістю. З великою пошаною українці відносяться до своєї землі і у всі часи були розумними господарями. Але у силу різних обставин, добрі, щирі, працьовиті чоловіки та жінки змушені були залишати свою домівку, свою Батьківщину.

Символи чотирьох євангелистів

В перші віки християни, найперше ті, що вийшли з юдейської традиції, ще не зразу могли відірватися від юдейства, тому апологети перших віків християнства рішуче виступали проти релігійного застосування зображального мистецтва в християнстві. І потрібно було якийсь час, щоб це мистецтво «охристиянізувалося». У перші віки апологети заперечували будь-яке відношення християнства до мистецтва і створили атмосферу ненависті до античного мистецтва.

Іриней Ліонський вперше дає пояснення образу лева, бика, ангела як символів чотирьох євангелистів.

Наша ПЛОТЬ під час БОГОСЛУЖІННЯ

До церковного обряду належать різні символічні чинності, які виконуємо під час богослужінь - стояння, піднесення рук, хилення голови, приклонення коліна, доземні поклони, хресне знамено і т. п. Такі символічні чинності оживляють наші богослужби. Без них вони були б монотонні, холодні і позбавлені життя.

Під час молитви ми можемо стояти, клячати, робити поклони, а деколи й сидіти. Тут насувається питання: яка постава нашого тіла найкраще відповідає нам під час БОГОСЛУЖІННЯ? Відповідь коротка: стояння! Так було у Старому, так і в Новому Завіті від апостольських часів. Так учать святі Отці. Так приписують Вселенські Собори. А це тому, що стояння має особливу символіку.

Як уникнути крайнощів?

Кожен християнин робить милосердя і хоче отримувати у відповідь також діла милосердя. Сам Христос навчав нас у нагірній проповіді: «Блаженні милосердні, бо зазнають милосердя» (Мт 5, 7). Господь наш Ісус Христос у своєму милосерді, дає кожному віруючому надію на спасіння. Гріх людини у даному випадку, як зазначає Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», полягає у тому, що даровану нам надію ми сприймаємо у крайнощах. Зокрема або надмірно надіємось на Боже милосердя, або надія на Боже милосердя у нас повністю відсутня. Обидва ці випадки є гріхом, але, на жаль, дуже часто зустрічаються у нашому житті. Цей гріх важко побачити неозброєним оком, бо він має стратегічний характер, тобто діє постійно, а наслідки не завжди є такими явними.

Надмірна надія на Боже милосердя

Надмірна надія на Боже милосердя проявляється у багатьох випадках.

Торжество Православ’я – свято у першу неділю Великого Посту.

843 - на імператорський трон приходить імператриця Теодора, вдова Теофіла І. Вона підтримує почитання ікон, скликає собор в Константинополі на якому потверджується догмат про іконопочитання попереднього собору, проголошується анафема на іконоборців. Це було торжество Православ’я – свято у першу неділю Великого Посту.

В перші віки християни, найперше ті, що вийшли з юдейської традиції, ще не зразу могли відірватися від юдейства, тому апологети перших віків християнства рішуче виступали проти релігійного застосування зображального мистецтва в християнстві. І потрібно було якийсь час, щоб це мистецтво «охристиянізувалося». У перші віки апологети заперечували будь-яке відношення християнства до мистецтва і створили атмосферу ненависті до античного мистецтва.