неділя, 20 березня 2016 р.

Торжество Православ’я – свято у першу неділю Великого Посту.

843 - на імператорський трон приходить імператриця Теодора, вдова Теофіла І. Вона підтримує почитання ікон, скликає собор в Константинополі на якому потверджується догмат про іконопочитання попереднього собору, проголошується анафема на іконоборців. Це було торжество Православ’я – свято у першу неділю Великого Посту.
В перші віки християни, найперше ті, що вийшли з юдейської традиції, ще не зразу могли відірватися від юдейства, тому апологети перших віків християнства рішуче виступали проти релігійного застосування зображального мистецтва в християнстві. І потрібно було якийсь час, щоб це мистецтво «охристиянізувалося». У перші віки апологети заперечували будь-яке відношення християнства до мистецтва і створили атмосферу ненависті до античного мистецтва.

субота, 19 березня 2016 р.

Церковне мистецтво

Феномен ікони глибоко закорінений в традиції Церкви. Церква у своїй проповіді Слова, у богослов’ї та літургійних відправах послуговується церковним мистецтвом. Церковне мистецтво включає в себе і музично-театральне, і літературу і образотворче, і декоративно-прикладне мистецтво. У церковній практиці у проповіді вживається риторичне і поетичне слово, яке користується художнім образом, літургійні церковні дійства містять елементи театрального дійства. У церковній літературі є і теологічні трак­тати, житія та проповіді і церковно-літургійна поезія.

понеділок, 22 лютого 2016 р.

І залишився сам...

Яків залишає на протилежному березі річки все своє майно. Тієї ж ноні він устав, узяв обидвох своїх жінок та обидвох своїх слугинь та й одинадцять своїх ді­тей і перейшов брід Яббок. По тому взяв їх і перевів через потік; також перевів усе, що мав (Бт. 32, 23-24). Сам він залишається молитись. І тут відбувається таємнича зустріч з Ягве.
І зостався Яків сам - говорить біблійний Автор. Щоб краще розмовляти з Богом, щоб увійти в щирий діялог з Ним, люди­на має залишитись сама, має залишити все «на протилежному березі річки». У молитву входимо самі. Тільки самі. Молитві потрібна самотність серця. Вона відкриває нас на Бога. Вона - основна умова молитви. Не можна увійти в глибоку молитву, якщо вносимо в неї все «наше майно», весь тягар буденности, тягар обов'язків і справ, які часто збуджують в нас надмірну турботу.

понеділок, 15 лютого 2016 р.

Слово на день Сретения Господня

АМФІЛОХІЙ ІКОНІЙСЬКИЙ
Слово на день Сретения Господня 

     А когда исполнились дни очищения их по закону Моисееву, принесли Его в Иерусалим, чтобы представить пред Господа, как предписано в законе Господнем, чтобы всякий младенец мужеского пола, разверзающий ложесна, был посвящен Господу, и чтобы принести в жертву, по решенному в законе Господнем, две горлицы или двух птенцов голубиных 
(Лк. 2, 22-24). 
По закону Моисееву, родильницы в течение сорока дней не могли являться в церковь Божию; по прошествии же этого времени обязаны были явиться в храм и от священника принять очистительную молитву. Подвергается сему закону и Пречистая Матерь Божия Дева Мария, — не потому, чтобы имела нужду в очищении Родившая бессеменного Источника чистоты и святости, но дабы исполнить закон Божий и показать совершенный образец благочестия и смиренномудренного повиновения воле Божией.

пʼятниця, 18 грудня 2015 р.

Не мир прийшов Я принести, а меч...

Невже така праведна й милостива людина не розуміє глибинного значення цих слів? Думаю, що ти розумієш їх, тільки шукаєш підтвердження. Праведним і милостивим Господь Сам відкриває таємниці Свої. Якби ти був єдиним ковалем у Єрусалимі, коли євреї розпинали Господа, нікому було б викувати для них цвяхи.

неділя, 29 листопада 2015 р.

Криза - Суд Божий

Запитуєш мене, чоловіче Божий, про причину й значення кризи, що настала. Хто я такий, що ти запитуєш мене про цю велику таємницю? "Говори, якщо є в тебе щось більше за мовчання", - сказав святитель Григорій Богослов. І хоча я вважаю, що зараз мовчання є вищим за всяке слово, але з любові до тебе напишу, що я думаю з цього приводу.


понеділок, 23 листопада 2015 р.

А ти - дивергент?

Любий читачу! Хочу поділитися враженнями та певними висновками , що спали на думку після прочитання перших двох книг трилогії Вероніки Рот - «Дивергент», а зокрема на «дивергентності» як явищі  реального життя.
Тим, які не читали трилогії подам стисле окреслення проблематики й змісту твору, почерпнуте з Вікіпедії:«Дивергент» (англ. «Divergent») —дебютний роман американської письменниці Вероніки Рот, перша частина однойменної трилогіїСюжет розгортається в антиутопічній версії Чикаго, де живе розподілене на п'ять фракцій, типів особистостей, суспільствоВероніка розповідає, що ідея серії, народилася ще під час її навчання в коледжі. Книга була опублікована 5 березня 2011 року видавництвом HarperCollins[1] »